Looking for Д-М Культурні практики сучасності test answers and solutions? Browse our comprehensive collection of verified answers for Д-М Культурні практики сучасності at moodle.kdpu.edu.ua.
Get instant access to accurate answers and detailed explanations for your course questions. Our community-driven platform helps students succeed!
Встановіть правильне співвідношення:
Джон Стюарт Мілль назвав соціальну підлеглість жінок чоловікам:
Згідно думки Джона Стюарта Мілля, "люди не розуміють страшенної живучості інституцій, у підвалини яких закладено право сильного; не розуміють, як важко від них відмовлятися; як добрі й погані нахили та смаки можновладців ототожнюються з самою владою і з її тривкістю; як повільно, одна по одній, ці недобрі інституції відступають — і то спершу найслабші, котрі найменше пов’язані з повсякденним життям; і як надзвичайно рідко ті, що одержали законну владу як наслідок влади фізичної, віддають її раніше, ніж фізична влада перейде до супротивної сторони. Що ж до жінок, то тут такого переміщення фізичної сили не відбувається; а враховуючи всі специфічні й характерні відмінності конкретного випадку, можна зразу ж із певністю сказати, що ця галузь правової системи, побудованої на силі, хоча й пом’якшена у своїх найжорстокіших виявах трохи раніше, ніж інші галузі, щезне останньою".
Суспільство стверджує, наголошує Сімона де Бовуар, що жінка має бути охороницею домашнього вогнища і родинних традицій, вихователькою дітей. Отже, її змушують добровільно:
З точки зорк Сімони де Бовуар, народження дітей розглядається сучасним суспільством не як її природний обов'язок жінки, а як її:
На думку Сімони де Бовуар, "домашня праця не забезпечує жінці незалежності. Вона не приносить безпосередньої користі суспільству, не впливає на майбуття, їй бракує будь-яких очевидних результатів. Праця наповнюється змістом і стає гідною поваги в тому разі, коли її здійснюють для людей, котрі піднеслися до продуктивної або іншої діяльності в суспільстві. Інакше кажучи, домашнє господарство не тільки не сприяє вивільненню жінки, але, навпаки, ставить її в залежність від чоловіка та дітей. Її існування набуває сенсу лише завдяки їм, вона ж відіграє в їхньому житті другорядну роль. Той факт, що закон не ставить їй більше за обов'язок «послух», нічого не змінює в її становищі, в основі якого лежить не воля чоловіка, а сама структура шлюбу. Жінка не в змозі п р и с в я т и т и себе праці, котра дає конкретні результати, і в зв'язку з цим вона не може виявити себе як повноцінна особистість."
З точки зору Сімони де Бовуар, "у чоловіка, оскільки саме він «бере» жінку в дружини, і, особливо, якщо навколо нього багато жінок, котрі бажають вийти за нього заміж, можливості вибору ширші. Що ж до жінки, то вважають, що для неї статевий акт — це лише п о с л у г а , яку вона зобов'язана робити чоловікові і за яку вона одержує певні вигоди, тобто цілком логічно, що її особисті смаки не беруть до уваги. Шлюб існує задля того, щоб захистити її від чоловічої сваволі, але ж ні кохання, ні індивідуальність не можуть існувати в умовах несвободи. Попадаючи під заступництво чоловіка, жінка, таким чином, змушена поступитися почуттям кохання, на яке здатний лише незалежний індивід".
На думку Сімони де Бовуар, "багато жінок отак теж без кінця знемагають у боротьбі, яка ніколи не увінчається перемогою. Навіть для жінок щасливішої долі перемога в такій боротьбі не може бути остаточною. Мало яка праця схожа на Сізіфову, як праця домогосподарки: день за днем вона миє посуд, витирає пил, латає одяг, але назавтра посуд знову буде брудний, кімнати — запилені, одяг — порветься. Господиня марнує свої сили, тупцюючи на місці. Вона нічого не створює, а лиш зберігає в незмінному вигляді те, що існує. Через це в неї виникає враження, що вся її діяльність не приносить конкретного Добра, вона обмежується лише безкінечною боротьбою зі Злом. І ця боротьба щодня починається наново".
На думку Джона Стюарта Мілля, жінки не мають громадянських прав тому, що:
Сімона де Бовуар критикує традиційну мораль за те, що вона перетворює жінку на річ: "Жіноче тіло — це річ, котру можна купити. Для жінки її тіло — капітал, який їй дозволено експлуатувати собі на користь. Іноді вона приносить чоловікові придане, нерідко бере на себе обов'язки виконувати певну хатню роботу: порядкувати в домі, виховувати дітей. У кожному разі вона має право жити на утриманні чоловіка, до того ж традиційна мораль спонукає її до цього".
Get Unlimited Answers To Exam Questions - Install Crowdly Extension Now!