Я ваших слів

не можу зрозуміти (Леся Українка).

Тільки

людина може здійснити неможливе (О. Довженко).

Я на вбогім сумнім перелозі буду сіять барвисті квітки

(Леся Українка).

Всі інші хай проходять мимо (Ліна Костенко).

У світлі місяця будівлі, дерева, земля здавались металевими

(І. Вільде).

Прилітає зозуленька над ними кувати (Т. Шевченко).

До болю близька, до сліз дорога ця земля під ногами!

(І. Нехода).

Овечки ледве сновигали по траві, шукаючи тіні (П. Мирний).

Лінивий

двічі ходить, скупий двічі платить (Нар. тв.).

Прости мені, я згарячу забувся (Т. Шевченко).

Багато

студентів, які закінчили наш університет, працює за фахом.

Багато студентів

та викладачів працює над науковими темами.

І роси, і

птиці, і трави з зорею вітають мене.

Усі тридцять

учнів виконали вправу.

Навчання чи практика потрібні студентам сьогодні?

Попід стіною

за столом сиділо кілька чоловіків (М. Коцюбинський).

Невеликії

три літа марно пролетіли… (Т. Шевченко).

Ніде не видно ні живої душі (І. НечуйЛевицький).

І все поволі зникає: море, скелі, земля (М. Коцюбинський).

Наша ціль – людське щастя і воля (І. Франко).