азійський досвід

 американський досвід

європейський досвід

в античні часи

на початку ХХІ століття

наприкінці ХІХ - початку ХХ століття

наприкінці ХХ століття

Аргументація не є інтелектуальною діяльністю.

Аргументація складається з набору

тверджень.

Аргументація не є вербальною діяльністю.

Аргументація не є соціальною діяльністю.

ІІІ стадія ---  стадія відкриття дискусії

IV стадія  --- стадія аргументації

І стадія --- стадія конфронтації

II стадія --- заключна стадія, де встановлюється, хто вирішив суперечку

Аргументація не є інтелектуальною діяльністю.

Метою аргументації є отримання схвалення

аудиторії.

Аргументація є вербальною діяльністю.

Аргументація є соціальною діяльністю.

філологічний підхід (лінгвістика, семантика, соціолінгвістика,

психолінгвістика, паралінгістика) вивчає форми комунікації, значення мовних

одиниць, співвідношення соціальних і мовних структур, досліджує еквіваленти

мовних процесів у психіці й процеси, що супроводжують мовну комунікацію

прикладний підхід (психоаналіз, ділова комунікація, теорія перформансу, теорія

інформації, теорія комунікативних обмінів, контент-аналіз) формалізує методики

дослідження свідомої й підсвідомої мотивації поведінки, створює технології

ділового спілкування, алгоритмізує процеси формалізації у різних галузях.

спеціалізований підхід (герменевтика,

гомілетика, риторика, філософія й логіка, теорія аргументації) формалізує

методики дослідження свідомої й підсвідомої мотивації поведінки, створює

технології ділового спілкування, алгоритмізує процеси формалізації у різних

галузях.

загальнотеоретичний підхід (теорія комунікації, теорія аргументації,

теорія масової комунікації, семіотика, теорія міжкультурної комунікації)

формулює загальні закони людської комунікації, описує формальні процедури

спілкування, формалізує знакові аспекти комунікації, формулює закони

міжкультурної комунікації.

формулює загальні закони людської комунікації, описує формальні процедури

спілкування, формалізує знакові аспекти комунікації, формулює закони

міжкультурної комунікації.

формалізує методики дослідження свідомої й підсвідомої мотивації

поведінки, створює технології ділового спілкування, алгоритмізує процеси

формалізації у різних галузях.

вивчає форми комунікації, значення мовних одиниць, співвідношення

соціальних і мовних структур, досліджує еквіваленти мовних процесів у психіці й

процеси, що супроводжують мовну комунікацію.

розглядає окремі види комунікації, досліджує теоретичні засади

проведення диспуту, аналізує коректність аргументації та різновиди мовних

помилок.

Аргументація не є соціальною діяльністю.

Аргументація є вербальною діяльністю.

Аргументація є інтелектуальною діяльністю.

Метою аргументації є виправдання або

спростування судження.

вивчає форми комунікації, значення мовних одиниць, співвідношення соціальних і мовних структур, досліджує еквіваленти мовних процесів у психіці й процеси, що супроводжують мовну комунікацію.

формалізує методики дослідження свідомої й підсвідомої мотивації

поведінки, створює технології ділового спілкування, алгоритмізує процеси

формалізації у різних галузях.

розглядає окремі види комунікації, досліджує теоретичні засади

проведення диспуту, аналізує коректність аргументації та різновиди мовних

помилок.

формулює загальні закони людської комунікації, описує формальні процедури

спілкування, формалізує знакові аспекти комунікації, формулює закони

міжкультурної комунікації.