філологічний підхід (лінгвістика, семантика, соціолінгвістика,

психолінгвістика, паралінгістика) вивчає форми комунікації, значення мовних

одиниць, співвідношення соціальних і мовних структур, досліджує еквіваленти

мовних процесів у психіці й процеси, що супроводжують мовну комунікацію

прикладний підхід (психоаналіз, ділова комунікація, теорія перформансу, теорія

інформації, теорія комунікативних обмінів, контент-аналіз) формалізує методики

дослідження свідомої й підсвідомої мотивації поведінки, створює технології

ділового спілкування, алгоритмізує процеси формалізації у різних галузях.

спеціалізований підхід (герменевтика,

гомілетика, риторика, філософія й логіка, теорія аргументації) формалізує

методики дослідження свідомої й підсвідомої мотивації поведінки, створює

технології ділового спілкування, алгоритмізує процеси формалізації у різних

галузях.

загальнотеоретичний підхід (теорія комунікації, теорія аргументації,

теорія масової комунікації, семіотика, теорія міжкультурної комунікації)

формулює загальні закони людської комунікації, описує формальні процедури

спілкування, формалізує знакові аспекти комунікації, формулює закони

міжкультурної комунікації.