До речі, говорити лихе, а промовчувати

добре – однаке є зло

Кожен влаштований по-своєму: з одного боку, немає людини, що була би

закінченим лиходієм; з другого боку, немає й таких, хто сполучив би в собі всі

достоїнства: красу, стриманість, розум, смак і вірність

Кажуть, є три способи

відповідати на запитання: сказати потрібне, відповідати привітно й наговорити

зайвого

Мусимо рости і духовним зростанням, і,

безперечно, моральним авторитетом здобувати престиж і відстоювати своє місце

під сонцем

Щоправда, люди сперечатимуться

через релігію: писатимуть про неї книги, битимуться та вмиратимуть за неї, але тільки

не житимуть згідно з нею

Між нами кажучи, під час суспільних негараздів кожний байдужий

стає невдоволеним, кожний невдоволений – ворогом, кожний ворог – бунтарем

Кожна людина, бач, – це світ, який із нею народжується й помирає; під кожним надгробком

лежить всесвітня історія

Горе можна пережити на самоті, але радість, певна

річ, щоб пізнати її повною мірою – потрібно розділити з іншою людиною

Найжорстокіша тиранія – та, що виступає, по-перше,

під прикриттям законності, по-друге, під прапором справедливості

Політика, мовляв, – то злість, ненависть,

нелюбов

Слово честі, ніщо так не дошкуляє, як холодне презирство у відповідь на

твою палку ненависть

До

речі, прощай тих, хто говорить про тебе погано, але не тих, хто повідомляє тобі

про це

Мовляв, ненависть і лестощі – це підводні камені, об які розбивається

істина

На мою

думку, заздрість, що говорить і кричить, звичайно бездіяльна; боятися треба

тієї заздрості, що мовчить

Кажуть,

не надія рухає революцію, а ненависть і жадоба помсти, що міцніші за закон

самозбереження

Друзів, ворогів, і

взагалі всіх підряд, паплюжить, зокрема, в’їдлива і заздрісна людина

Щоправда, люди часто вихваляються злочинними пристрастями, але в заздрості,

пристрасті, боязкості і соромливості, ніхто не сміє признаватися

З двадцяти осіб, чую, що

говорять про нас, дев’ятнадцять говорять погане; двадцятий говорить гарне, але

робить це погано

Звичайно, ті, над ким

сміються, дуб, черепаха, папуга живуть довше за всіх

На думку грецьких філософів, під прапором заздрості

прямують ненависть, зрадництво та інтриги

Час, правду кажучи, уявляється мені неосяжним

океаном, що поглинув багато великих письменників, що заподіяв аварії іншим, а

деяких розбив вщент

Час, бачу, витрачений на обговорення

проблеми, обернено пропорційний значимості проблеми

Усе здається привабливим:

крізь зм’якшувальний серпанок часу

Час, між нами кажучи, настільки швидкоплинна річ, що

погнатися за ним неможливо

Є зброя страшніша, по-моєму, за наклеп; ця

зброя – істина

Вівця і вовк по-різному розуміють слово «свобода»,

очевидно, в цьому суть розбіжностей, які панують у людському суспільстві

 На жаль, коли множаться

закони й укази – зростають розбої та грабежі

Щоб вберегти від корупції державний сектор, довелося скасувати приватний;

щоб вберегти від корупції установи, довелося б , чого доброго, скасувати людей

Усім взяв: розумом, талантом, а з декого,

очевидно, і грішми

Коли державою керують згідно з розумом, ганебні

бідність і нужда; коли державою не керують згідно з розумом, то ганебні

багатство і почесті

На мою думку, чотири драматичних єдності: єдність часу, місця, дії і морально-політична

єдність

Неправда, здається, викриває

слабку душу, безпомічний розум, порочний характер.

Хворий видужає, п’яний

протверезиться, чорноволосий – посивіє, але дурень, певна річ, залишиться

дурнем

У брехні, як кажуть, короткі

ноги, але довгі руки

Майте на увазі, велика імперія, як і великий пиріг, починає кришитися з країв

А в тім, немає такої дурості, котру не можна було б виправити за допомогою розуму,

і немає такої мудрості, котру не можна було б зіпсувати дурістю

Дурість ніколи не переходить межі: очевидно,

де ступить, там її територія

Дурість стає попереду, безперечно,

щоб її бачили; розум стає позаду, щоб бачити

Всяке тиранство і всяку нісенітницю й дурницю принаймні

можна підкріпити якимось прислів’ям – спертися на колективну дурість століть

Дурень, у якого добра пам’ять, як на гріх, сповнений

думок і фактів; але він не вміє робити висновків і узагальнень,  а в цьому вся

суть

І ця статистика, як не

кажіть, поглиблює наше розуміння соціальних основ художніх конфліктів

Одержимість, мабуть, – це не художність і не науковість, і навіть не

публіцистичність

Лінь – то мати усьому: що уміє, те забуде, а

чого не вміє, того не навчається

Григорій Косинка як і інші українські письменники ці складні процеси на

селі прагнув відтворити правдиво

Є. Кирилюк згадує, як Г. Косинка назвав критиків страшними людьми