Принаймні, хоч трохи викоренили б оту нужденну провінціальщину, що була

і є нашим одвічним прокляттям

І багряні виногради по верандах, безперечно, ллються впереміш з дощем

Напевно тітка Санька сиділа на лавочці, під грушкою

Спочатку й справді були ігри, а, може вони й були дитинством

Держава наша, певна річ, рухається до демократії

Я, знаєте, уже багато років досліджую фауну моря

Чисте небо не налягало на гори, а, навпаки, своєю легкою синявою довершувало

їх

По-перше, більшість якісних прикметників має ступені порівняння

Коли вони заходили до мене, то я (на жаль!) міг ділитися з ними тільки

хлібом, бо нічого іншого в нас не було

Коли ми йшли з околиці в одне село (вже починала зеленіти весна, ми

побачили маленьку дівчинку, що опухлими руками зривала з зеленого куща якісь

ягідки

Ти красо землі несказанна, нам, немудрим,  – безцінний дар!

А Ярема – страшно глянуть!  по три, по

чотири так і кладе

А вона, уявіть, зупинилася в цю мить

Доброго (як кажуть) дожидати треба, а лихе само прийде

Отже, робоча сила на Україні до революції була, але роботи для цих рук

не вистачало

Звісно, мудрість приходить з роками

Людино гніву, кривди і меча відважся пил з очей своїх отерти нарешті

Ти, певно, багата, дівчино, ховаєш у кутиках уст вередливу усмішку

Сільський лікар мусить бути, як кажуть, і швець, і жнець, і на дуді

грець

Як на гріх, у цю мить із фойє розлягається дзвінок на друге відділення

О самото, ти , кажуть,  найтрудніша

І, знаєте, мені ніхто не дасть крихти жарту

Чекаю дня, коли собі скажу: оця строфа, нарешті, досконала

Віє з лугу смутком голубим, і лист упав, і це, либонь, - навіки

Куди й нащо ти збираєшся народе?

Тільки кажуть молодша сестра вийшла заміж давно за царя

Старша в них за кухарку служить і здається щаслива не тужить

Розсиплюся мабуть  в піску огнистому який візьмеш ти  море .

Здавалося, що дівчинка вже одужує

Здавалося, дівчинка вже одужує

Здавалося: дівчинка вже одужує

Здавалося мені, що дівчинка вже одужує

Підносиш пілігриме смуток свій в тривожну височінь і молишся

Стаття на перший погляд не подавала приводу для підсилення підозр до

літераторів щодо їхньої політичної лояльності

Душа недавно дика і пуста знов жити і любити хоче

А воно все виходить справдилося