12. Ознаки постмодернізму мають рядки                                                                     

  «Я знаю, дід та

баба – це коли є онуки, а в них сусідські діти шовковицю їдять…»

  «Для нас вона в

світі єдина, одна / в просторів солодкому чарі... Вона у зірках, і у вербах

вона, / і в кожному серця ударі…»

 «О слово рідне! Орле скутий! / Чужинцям кинуте на сміх!

Співочий грім батьків моїх…»

 «Народе мій, до тебе я ще верну, / як в смерті обернуся

до життя своїм стражденним і незлим обличчям…»

 «Німець каже: Ви слов’яне? – Слов’яне! Слов’яне! / Наше

слово полум’яне / Повік не зов’яне!..»