ігноруванням наукових і об'єктивних і підтримкою

неформальних методів збору інформації (чутки, плітки і ін.).

орієнтацією на формальні правила взаємин і

створенням бар'єрів у взаємодії і комунікації між керівниками і підлеглими.

ігноруванням соціальних експериментів, проведенням

радикальних змін без підготовки і інформування колективу.

відсутністю можливостей зростання і планування

кар'єри співробітників.

перекладанням проблем соціального розвитку колективу

па вищі органи або суспільство.