У 2020 році проєкт «Модест Сосенко (1875–1920). Пізнай. Зрозумій. Збережи», реалізований Національним музеєм у Львові ім. Андрея Шептицького за підтримки Українського культурного фонду, став прямою реакцією усвідомлення спільної відповідальності за збереження позамузейних пам’яток, якими нині безпосередньо опікуються місцеві громади.

У рамках проєкту унікальний ілюстративний матеріал для книги-монографії вдалося зібрати, створивши фотоархів іконостасів і розписів Модеста Сосенка з п’яти храмів.

Для музейників, реставраторів, іконописців, істориків цінність мистецької спадщини Модеста Сосенка є очевидною, як і необхідність її збереження – творчість художника вивчають студенти мистецьких навчальних закладів.

1998 року ЛМР дозволила викупити приміщення площею 73,8 м² науковому товариству, яке розрахувалося за нього книжками і журналами.

З дозволу Інституту масової інформації (ІМІ), на замовлення якого було проведено дослідження, ZAXID.NET подає список власників основних львівських ЗМІ станом на серпень 2015 року.

У четвер у Львові відбувся круглий стіл «Впровадження прозорості медіавласності: львівські реалії», де були оприлюднені свіжі дані про реальних власників найбільш популярніших львівських ЗМІ.

Репродуковане в газетах, що сповіщало про крадіжку, зображення Мони Лізи облетіло земну кулю, і завдяки цій інформаційній хвилі її загадкова посмішка стала найвідомішою у світі.

Керівниця юридичного відділу управління комунальної власності Львівської міськради пояснила ZAXID.NET, що приміщення і книгарні НТШ, і «Української книгарні» були спершу в державній власності, а в 1990-х перейшли в комунальну власність міста.

Згідно планів міської ради, львівська канатна дорога зможе перевозити за годину 1-2 тис. людей, загальна протяжність якої складатиме біля 500 метрів.

Наразі невідомо, скільки часу може зайняти отримання відповіді від організації, тому місто шукає адвокатів серед європейських міст, щоб цей процес пришвидшити.

У Львівському національному музеї імені Андрея Шептицького триває реалізація масштабного мистецького проєкту, що досліджує творчість художника Модеста Сосенка.

Канатну дорогу повністю за власний рахунок обслуговує інвестор – компанія «Doppelmayr», яка натомість отримує відсоток за відвідини фортеці туристами, де розташована верхня станція канатної дороги.

Львівськими науковцями вперше знайдено археологічним методом рештки Високого Замку, і вони припускають, що це мур XIV століття.

Зараз мерія активно готує документи, які Міністерство культури подасть до ЮНЕСКО. 

Решта зелених насаджень міста вже мають першу ухвалу сесії Львівської міської ради, якою попередньо визначено межі парку та надано дозвіл на оформлення документів на землекористування.

За словами Юліана Чаплінського, міська рада Львова уже розробила історико-містобудівне обґрунтування для будівництва канатної дороги – документ, без якого неможливо розпочати такі роботи в історичному ареалі міста.