віра в тварину або рослину, яку стародавні люди вважали предком роду, з яким зв'язували своє існування і благополуччя

філософська концепція, екстремальна форма гуманізму,

культ неживих речей, виражений в обожнюванні або сліпому поклонінні 

віра в те, що предмети, природні явища, тварини або люди наділені душею

спосіб інтроспекції людини, що передбачає систематичне пояснення несвідомих зв'язків та процесів

просторово-наочна форма предметів, що сприймаються, чиї властивості неможливо зрозуміти шляхом сумування властивостей їх частин

світогляд, у центрі якого знаходиться ідея людини як найвищої цінності

людина є передусім біологічною істотою і прагне задовольнити насамперед свої природні інстинкти

XIV-XVI ст.

кінець XV — початок XX ст

від 800 року до н. е. до 600 року н. е.

від V століття -початок XVI століття

принцип, відповідно до якого людина є завершенням еволюції світобудови

релігійно-філософське вчення, згідно з яким Бог і світ перебувають у нерозривній єдності

«доктрина множинності», за якою існує кілька незалежних основ буття чи істинного знання

вихідне теоретичне положення теорії, крізь “призму” якого розглядається психічне явище

досягнення бажаних результатів спричинене незначною частиною факторів чи дій

встановлення перших, основних істин, які слугують першоосновою або принципами для інших істин

принцип заснований на утвердженні краси й гідності людини, її розуму й волі, творчих сил і можливостей

сукупність пов'язаних міфів певних людських спільнот

концепція, згідно з якою людина є центром і метою всього, що відбувається у світі

ідеологія, суть якої полягає в пропагуванні переваги одного народу (нації) над іншими народами (націями) з метою обґрунтування свого «права» на їхню дискримінацію або пригнічення

напрям філософії, за яким світ – це космос, різноманітний, гармонійний і, водночас, здатний вселяти жах