) трапляється рідко. У такій суперечці дуже

старанно підбирають аргументи й аналізують докази опонентів, ретельно оцінюють

позиції та погляди протилежних сторін, тобто, по суті, ведуть спільний пошук

істини. 

Тут важливо зазначити два

моменти: людина може переконувати іншу людину або тому, що сама щиро вірить у

те, що є предметом суперечки, або тому, що «так треба» з огляду на певні

обставини, хоча сама насправді не поділяє думок, які відстоює (наприклад,

офіційні проповідники різних вчень, сект, агітатори, торгові представники різноманітних

фірм).