Концепція, що реалізує спосіб передачі даних від одного об’єкта іншому.

Принцип відокремлення чи приховування деталей реалізації від уявлення про об’єкт.

Відкидання усього зайвого у описі класів і зосередження лише на суттєвому.

Приналежність одних типів (класів-нащадків) до інших типів (класів-предків).

Спосіб описати новий тип (клас) на основі іншого, описаного раніше.

Передумова для реалізації перевантаження методів класу.

Концепція представлення даних та програм подібними їх розумінню (призначенню).

Концепція подрібнення програмного коду, специфічна у різних парадигмах програмування.

Відокремлення дрібніших програмних одиниць, необхідних для вирішення загальної задачі.

Принцип поділу складних програмних засобів на окремі простіші поіменовані сутності.

Принцип взаємодії між об’єктами шляхом пересилання повідомлень.

Використання об’єктів без точної інформації про їх тип чи внутрішню структуру.

Складний механізм, що передбачає створення спеціалізованих об’єктів-повідомлень.

Здатність використовувати об’єкти класів нащадків як об’єкти класів предків.

Можливість розширити чи уточнити функціональні можливості класу у його нащадку.

Можливість приховати від користувача деталі реалізації об’єкта.

Концепція жорсткого контролю доступу до внутрішнього стану об’єкта (полів та методів).

Поєднання даних та процедур роботи з ними у одному типі (класі).