Він передбачав відбудувати розорені райони, підняти промисловість і сільське господарство, відродити культурно-освітню сферу, діяльність наукових установ і навчальних закладів за рахунок коштів "плану Маршалла".

Державна політика щодо сільського господарства була скерована на форсування виробництва сільськогосподарської продукції, необхідної для забезпечення фабрик сировиною, населення міст — продовольством, а також для покриття імпортних потреб ряду країн Східної Європи, хоча це досягалося ціною важкої, ручної, безплатної праці селян.

Капіталовкладення в легку промисловість становили лише 12%, в сільське господарство не перевищували 7% загального обсягу асигнувань.

Основні кошти держава спрямовувала на відбудову важкої промисловості за рахунок розвитку легкої промисловості, виробництва товарів народного споживання, розвитку соціальної сфери і сільського господарства, науки та культури, що асигнувалися за так званим залишковим принципом.

На розвиток важкої промисловості було спрямовано 88% усіх капіталовкладень. Пріоритетними галузями народного господарства було визнано:

вугільну промисловість,

електроенергетику,

металургійну промисловість,

машинобудування,

транспорт.

Завершувався розпуск загонів УПА.

Найбільший розмах боротьби.

Загони ОУН — УПА контролювали територію площею в 150 тис. кв. км із населенням до 15 млн душ; чисельність УПА становила більш як 100 тис. вояків.

Діяли великі формування УПА.

Створювалися нелегальні національно-державні структури, альтернативні органам більшовицької влади.

Була масовою моральна і матеріальна підтримка населення.

А. Мельник

С.А.Ковпак

Р. Шухевич

Т. Бульба (Боровець)

М. Кирпонос

3- Б

2- А

1-Д

4- В

2-В

1-А