бідолаха, трудяга, сіромаха;

злодюга, причепа, плакса.

 плакса, староста, писака;

 листоноша, нечупара. нездара;

приблуда, волоцюга, ненажера;

в увиразненні лексичного значення слова.

в урізноманітненні та чіткості вимови конкретних частин мови та їх форм;

у різній частотності вживання окремих морфологічних форм у певному функціональному стилі мовлення;

в узагальненні конкретних явищ та подій;

у підкресленні ознаки зображуваного в художньому та науковому стилях мовлення;

мова, Надія, міністр, луг;

мама, Ольга, Іван, президент;

книга, Ірина, Валентин, річка.

пан, Петро, Марія, дуб;

Олег, Оксана, віра, калина;

в офіційно-діловому та науковому стилях мовлення найчастіше вживаються присвійні прикметники;

 синонімічні засоби морфології не завжди мають власне стилістичний характер;

стилістична можливість категорії роду однаково проявляється в усіх стилях мовлення.

морфологічні засоби стилістики узагальнюють основне лексичне значення;

морфологічні засоби стилістики сприяють уникненню лексичних повторів;

друга особа іменників та дієслів;

 перша особа іменників та прикметників

перша особа іменників та займенників;

друга особа  займенників та дієслів;

третя особа прикметників та  дієслів;

з метою чіткості висловлюваного;

як особливий стилістичний прийом;

як засіб експресії;

для узагальнення зображуваного

для увиразнення  висловленого;

найбільш розумний; менш ефективний;

більш ніжний, більш точний;

більш гарний, найменш стриманий

менш привітний,  відвертіший;

більш точніший, менш досконаліший;

узагальнюють певні явища та події;

увиразнюють чіткість вимови;

урізноманітнюють стійкі словосполучення;

служать виражальними засобами мови;

виражають основне лексичне значення.

плентатися, аршин, верста

ставок, артерія, манюсінький

озорити, брехати, червоніти

 реготуха, лементував, діваха

річка, струмок, жерти